- нагуляти
- —————————————————————————————нагуля́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
нагуляти — див. нагулювати. •• Нагуля/ти дити/ну народити позашлюбну дитину, безбатченка, байстрюка … Український тлумачний словник
нагул — у, ч. 1) Дія за знач. нагуляти, нагулювати 1), 2). 2) Ступінь угодованості худоби … Український тлумачний словник
нагуляний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до нагуляти. Нагуляна дитина … Український тлумачний словник
понагулювати — юю, юєш, док., перех., розм. Нагуляти що небудь (про багатьох) … Український тлумачний словник